Ru
  1. Публікації
  2. Добрива - фундамент майбутнього врожаю

Добрива - фундамент майбутнього врожаю

Закон мінімуму Лібіха

Відомо, що кожна поживна речовина має індивідуальне значення для росту і розвитку культурних рослин. Діє закон мінімуму Лібіха: розвиток рослин залежить не стільки від наявності всіх речовин, скільки від мінімальної кількості певної речовини, відсутність якої, в свою чергу призводить до затримки зростання. Компенсація нестачі одного елемента іншим не підходить. Речовиною, яка є в мінімальних кількостях, регулюється врожай та визначається його розмір і стійкість.

Щоб встановити необхідність застосування добрив і підвищити родючість грунту, врожайність сільськогосподарських культур, якість врожаю, необхідно враховувати грунтово-кліматичні, організаційні, техніко-економічні умови конкретних господарств. Розуміти, яким чином відбувається живлення рослин, значення мікро- та макроелементів, властивості добрив, біологічні особливості культур, особливості розподілу добрив в сівозміні, елементи програмування врожаю тощо. Ефективність органічних і мінеральних добрив у сівозміні значно вище, ніж при безпланово та хаотичному чергуванні культур. В сівозміні створюються кращі умови для використання добрив рослинами. При цьому, спостерігається менша засміченість поля бур'янами, зменшується пошкодження рослин шкідниками та хворобами.

Необхідна кількість і форми добрив, встановлюють виходячи з показників середньої ефективності (на основі дослідних даних) або безпосередньо визначаючи доступність поживних речовин в грунті.

Існує багато досліджень і рекомендацій з використання різних видів, доз, форм добрив, методів їх застосування на різних грунтах і в різних кліматичних умовах.

Повторне використання поживних елементів - реутилізація має важливе значення для закладання доброго врожаю. Однак не всі поживні компоненти беруть участь в реутилізації. Повторне використання кальцію (Ca), заліза (Fe), марганцю (Mn), бору (B), міді (Cu) і цинку (Zn) не спостерігається. Сірка частково входить до складу органічних сполук, а азот (N), фосфор (P), калій (K), магній (Mg) беруть участь в реутилізації практично в повному обсязі.

вологість грунту

Ще одним чинником нормального живлення рослин є вологість грунту. Оптимальний показник вологості грунту - 60-70% від повної польової вологоємності. Без достатньої кількості води рослини уповільнюють свій розвиток так як вода є транспортним засобом поживних елементів і необхідна для утворення органічних речовин, на що витрачатися близько 0,2% від усього поглиненого рослиною обсягу.

Використання мінеральних добрив знижують витрату води на утворення сухої речовини. Це пов'язано з більш раннім і кращим розвитком рослини. Розвинена зелена маса краще захищає землю від сонця, що зменшує випаровування вологи з поверхні грунту. На зрошуваних полях спостерігалася краща віддача від внесених мінеральних добрив.

Також на засвоєння мінеральних добрив в значній мірі впливає повітряний режим грунту. В умовах недостатньої аерації грунту (менше 2%) грунт перенасичується вуглекислим газом (CO2) що призводить до загального підвищення кислотності і як наслідок знижує доступність поживних мікро- і макроелементів. При нестачі кисню земля втрачає свої біогенні властивості - вмирають корисні бактерії, утворюються шкідливі для рослини речовини та сполуки.

температура грунту

Температура - ще один важливий фактор що впливає на ступінь засвоєння поживних речовин. Так за температури грунту нижче 7º C зменшується засвоєння азоту, фосфору, кальцію і сірки і в меншій мірі калію. Оскільки азот може бути присутнім в різних формах, низькі температури грунту по різному впливають на них. Так амонійна форма азоту засвоюється при більш низьких температурах ніж нітратна. Температура 23-25ºC є оптимальною для азотного і фосфорного живлення. Перевищення оптимальної температури також несе негативні наслідки в раціон сільськогосподарських культур.

освітлення

Інтенсивність освітлення також визначає розмір і якість урожаю. Брак освітлення може призводити до накопичення нітратів. До зменшення освітленості призводить загущення посівів і як наслідок страждають процеси фотосинтезу і дихання в рослинах. Через зниження ферменту нітратредуктази зменшується швидкість відновлення нітратів що і призводить до їх накопичення.

Кореневе дихання рослин поряд з іншими факторами обумовлює доступність і засвоєння рослиною необхідних речовин. Під час дихання, коріння рослин виділяють вуглекислий газ, який взаємодіє з водою з утворенням вугільної кислоти. Вона сприяє розчиненню сполук, елементи яких стають доступними для рослин. Крім того, коріння рослин виділяють невелику кількість яблучної, цитратной, щавлевої та інших органічних кислот, тому в ризосфері коренів кислотність трохи підвищується. У різних рослин склад кореневих виділень також різний, що й обумовлює їх неоднакову здатність засвоювати елементи живлення з важкорозчинних сполук. Наприклад, люпин, гречка і гірчиця можуть засвоювати фосфор безпосередньо з фосфоритів навіть при нейтральній і слаболужній реакції грунту, тоді як ячмінь, кукурудза і просо використовують його лише на кислих ненасичених основами грунтах.

Крім органічних кислот коріння рослин виділяють цукри, амінокислоти, вітаміни і різні ферменти. За допомогою ферментів, рослини розкладають органічні речовини до доступних сполук.

Давно відомі переваги органічних добрив перед мінеральними, але що робити, коли їх недостатня кількість? Відповідь - зрозуміла: використовувати хімічні аналоги. Але застосовувати мінеральні добрива треба теж з розумом, тому що вони мають підвищений вплив на якість грунту, здоров'я людини і навколишнє середовище. Правильна кількість комплексних мінеральних добрив збагатить грунт і забезпечує рослини комплексним живленням. Якщо доза добрив, розрахована неправильно, або добрива неправильно застосовані, тоді вплив азотних, фосфатних (фосфорних) і калійних добрив на грунт може бути негативним.

Функції, найбільш важливих поживних елементів

Азот - незамінний складник усіх білкових речовин. Азот регулює зростання зеленої маси і визначає рівень урожайності і якості сільськогосподарських культур;

Фосфор - важливий елемент енергетичного забезпечення. Фосфор відповідальний за ріст кореневої системи, процеси формування і дозрівання плодів, підвищує посухо- і зимостійкість;

Калій - забезпечує стійкість рослин до хвороб, посухи та заморозків;

Магній - основний каталізатор. Магній відповідає за інтенсивність утворення хлорофілу і процес фотосинтезу;

Кальцій - стимулює зростання і розвиток рослин, їх кореневої системи, підсилює обмін речовин

Сірка - входить до складу білків і бере участь в окисно-відновних процесах;

Залізо - регулює фотосинтез, дихання, білковий обмін і біосинтез ростових речовин;

Мідь - регулює дихання, фотосинтез, вуглеводний і білковий обмін, підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів зовнішнього середовища і хвороб;

Цинк - відповідальний за репродуктивну функцію рослин. Цинк - відіграє велику роль в заплідненні рослин і розвитку зародка;

Марганець - грає велику роль в реакціях фотосинтезу, диханні, вуглеводному і білковому обміні;

Кобальт - бере активну участь в окисно-відновних реакціях, створює позитивний вплив на дихання та енергетичний обмін;

Молібден - регулює азотний обмін, бере безпосередню участь у фіксації атмосферного азоту

Бор - регулює запліднення та плодоутворення, вуглеводний і білковий обмін, підвищує стійкість до хвороб.

Всі елементи живлення важливі, тому необхідною умовою є розробка системи підживлення в усіх господарствах. При розробці системи добрив особливу увагу слід приділяти позитивному балансу поживних речовин в сівозмінах. Баланс поживних речовин повинен сприяти підвищенню врожайності, якості продукції та підвищенню родючості грунтів.

Відомий російський вчений Дмитро Миколайович Прянишников відзначав що, кількість внесених в грунт добрив повинно компенсувати 75-80% азоту, калію і 100-110% фосфору які були винесені урожаєм культури.

Підраховано, що при валовому зборі зернових культур близько 1 млрд. т на рік з грунту виноситься 33 млн. т азоту, 12 млн. т фосфору та 25 млн. т калію. При врожайності зерна озимої пшениці 25-30 ц / га в зерні в середньому міститься 90 кг азоту, 30 кг фосфору і 60-75 кг калію. Тому внесення добрив може компенсувати винесення цих поживних речовин і забезпечити постійну родючість грунту.

Для забезпечення повноцінного харчування ваших культур і мінімізації виносу поживних елементів з землі рекомендуємо застосовувати рідкі комплексні добрива нашого виробництва. Перевагою рідких добрив є їх ефективність, швидка реакція простота транспортування, зберігання і використання. Можливість застосування рідких добрив у вигляді позакореневих підживлень "по листу" дає можливість фермерові оперативно доповнювати дефіцит тих чи інших поживних речовин без операцій по грунту.